Пакетне дослідження "Маркери герпесвірусних інфекцій" (Цитомегаловірус, IgM + IgG, Вірус простого герпесу 1/2, IgM; Вірус простого герпесу 1, IgG; Вірус простого герпесу 2, IgG; Вірус Епштейна-Барр, антитіла IgG до нуклеарного антигену; Вірус Епштейна-Барр, антитіла IgM + IgG, до капсидного антигену)

Вісім типів герпесвірусів заражають людей. Після первинного інфікування герпесвіруси знаходяться в певних клітинах людини в латентній фазі і можуть реактивуватись при зниженні імунітеті. При первинному інфікуванні клінічні симптоми можуть відрізнятися від симптомів при реактивації. Довго зовні господаря герпесвіруси не можуть існувати. Передача інфекції відбувається при близькому контакті. Джерелом інфекції є хворі з вираженими клінічними симптомами, з латентною фазою інфекції в разі реактивації вірусу. Первинне зараження відбувається внутрішньоутробно (через плаценту, при проходженні інфікованих родових шляхів) або в ранньому дитинстві. Герпесвіруси (Herpesviridae) - це ДНК-віруси, які мають загальну структуру і ряд загальних антигенів. Вірус простого герпесу 1-го типу (ВГЧ-1) і ВГЧ-2 викликає ураження шкіри і слизових, нервової системи. Для ВГЧ-2 характерне ураження шкіри і слизових геніталій. ВГЧ-1, ВГЧ-2 викликають вроджений герпес, неонатальний герпес. При гострій інфекції і реактивації вірусу простого герпесу в крові визначаються IgM. Наявність IgG свідчить про інфікованість організму вірусом простого герпесу. Підвищення титру IgG в 4 рази і більше з інтервалом в 2 тижні підтверджує рецидив інфекції. Відсутність IgG хворих з клінічним герпесом вказує на імунодефіцитний стан.

ВГЧ-4-це вірус Епштейна-Барр, який викликає інфекційний мононуклеоз, лімфому Беркітта, назофарингеальну карциному, волохату лейкоплакію язика.

Антитіла IgG до капсидному антигену ВЕБ з'являються на 1-4 тижні захворювання, максимальна кількість до 8 тижнів. У період одужання титр IgG знижується. IgG до капсидного антигену зберігаються довічно, свідчать про перенесений інфекційний мононуклеоз. Високі титри IgG до капсидного антигену тривалий час спостерігаються при хронічній інфекції, реактивації інфекційного процесу у хворих з імуносупресією, з лімфомою Беркітта, назофарингеальної карциномою.

ВГЧ-5-цитомегаловірус, викликає первинну цитомегаловирусну інфекцію (ЦМВ), вражаючи всі системи організму, є провідною причиною вроджених патологій ЦНС новонароджених. При інфікуванні вірусом через 5-7 днів в крові визначаються IgM-гостра стадія первинної інфекції. При реактивації вірусу ЦМВ в крові виявляються IgM і IgG. У людей з достатнім імунітетом ЦМВ протікає безсимптомно, завдяки антитілам, що виробляються. Наявність антитіл не захищає від реактивації та реінфекції. Цитомегаловірус небезпечний для пацієнтів з імунодефіцитом і для вагітних (ураження плода).

 Це дослідження також може називатися:

- Аналіз на герпес;

- Аналіз крові на герпес;

- Аналіз крові на цитомегаловірус;

- Аналіз крові на вірус Епштейна-Барр.

Пакетне дослідженням включає в себе такі аналізи:

 АНТИТІЛА КЛАСУ IGМ ДО ЦИТОМЕГАЛОВІРУСУ

АНТИТІЛА КЛАСУ IGG ДО ЦИТОМЕГАЛОВІРУСУ

АНТИТІЛА КЛАСУ IGМ ДО ВІРУСІВ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ 1/2 ТИПІВ

АНТИТІЛА IGG ДО ВІРУСУ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ 1

АНТИТІЛА IGG ДО ВІРУСУ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ 2

АНТИТІЛА КЛАСУ IGG ДО НУКЛЕАРНОГО АНТИГЕНУ ВІРУСУ ЕПШТЕЙНА-БАРР

АНТИТІЛА КЛАСУ IGМ ДО КАПСИДНОГО АНТИГЕНУ ВІРУСУ ЕПШТЕЙНА-БАРР

АНТИТІЛА КЛАСУ IGG ДО КАПСИДНОГО АНТИГЕНУ ВІРУСУ ЕПШТЕЙНА-БАРР

Не потребує транспортування.

ЗАБІР КРОВІ

Забір венозної крові для аналізу на антитіла до герпесвірусної інфекції виконується кваліфікованим персоналом нашої лабораторії.

- Діагностика герпетичної інфекції, цитомегаловірусної інфекції, інфекційного мононуклеозу.

- Диференціальна діагностика з вітряною віспою, ентеровірусною інфекцією, хвороба Кавасакі.

- Планування вагітності (підтвердження наявності імунної відповіді).

- Вагітність.

- Несприятливий акушерський анамнез.

- Підозра на герпесвірусну інфекцію у новонароджених.

- Імунодефіцитний стану.