Виявлення Trichomonas vaginalis (InPouch TV, Biomed-США) (без визначення чутливості до антибіотиків)

Бак посів на трихомонаду проводитися з метою ідентифікації збудника трихомоніазу. Трихомонади є одноклітинними організмами.

При змішаних інфекціях, урогенітальні трихомонади здатні фагоцитувати патогенні і умовно-патогенні мікроорганізми, що передаються переважно статевим шляхом, а саме хламідії, гонококи, мікоплазми, уреаплазми. Трихомонади зберігають життєдіяльність цих мікроорганізмів і захищають їх від антибактеріальних препаратів.

Вагінальна трихомонада викликає інфекційне захворювання сечостатевої системи-трихомоніаз.

Джерелом інфекції є хвора трихомоніазом.

Інфекція передається переважно статевим шляхом, може передаватися трансплацентарним (від матері до дитини під час пологів) і контактно-побутовим шляхом.

У жінок Trichomonas vaginalis мешкає переважно в піхві, уретрі, парауретральних залозах, бартолінових залозах, сечовому міхурі і в каналі шийки матки; у чоловіків - в уретрі, передміхуровій залозі, насінних бульбашках, придатках яєчок, сечовому міхурі.

Клінічні прояви урогенітального трихомоніазу можуть варіювати від гострих форм з яскраво вираженою симптоматикою захворювання до хронічних форм з повним її відсутністю. У вагітних Trichomonas vaginalis може спровокувати передчасні пологи, передчасний розривнавколоплідного міхура і народження дитини з малою вагою. Хронизація процесу може сприяти розвитку безпліддя як у чоловіків так і у жінок.

Основна мета лабораторного дослідження - виявити збудник. Найпоширеніший і найдоступніший спосіб діагностики - це мікроскопія урогенітальних виділень. Але цей метод ефективний у разі гострої інфекції, коли збудник інтенсивно розмножується і його дуже багато в біологічному матеріалі. У разі хронічного перебігу зі стертою клінічною симптоматикою цим методом виявити трихомонаду неможливо. Тому діагностику трихомоніазу слід проводити за допомогою комплексу методів і основним є класичний бак посів на трихомонаду. Бак посів на трихомонаду дозволяє виявити живі поодинокі клітини в зразку.

- Бак посів на трихомонаду.

- Лабораторна діагностика трихомоніазу.

Бак посів на трихомонаду слід проводити до початку лікування антимікробними препаратами.

Взяття урогенітального мазка, мазка з цервікального каналу слід проводити до менструації або через 3 доби після її закінчення; до проведення мануального дослідження, інтравагінального УЗД, кольпоскопії.

Слід утриматися від статевих контактів за 3 доби до бак посіву на трихомонаду.

Чоловікам слід утриматися від сечовипускання 3 години до взяття мазка з уретри.

Перед забором сперми необхідно вимити руки теплою водою з милом і провести туалет зовнішніх статевих органів.

Матеріал з уретри, сечу доставити в лабораторію в транспортному середовищі In Pouch TV.

Відібраний матеріал не підлягає зберіганню. Посів необхідно здійснювати відразу ж після забору. Посіяний матеріал негайно помістити в термостат при 37 °С.

Транспортування виключно в термостаті при 37 ° С. Сперма не підлягає зберіганню і транспортуванню.

Забір матеріалу з піхви, цервікального каналу, уретри виконується кваліфікованим персоналом нашої лабораторії або Вашого медичного закладу.

Зразок сперми для дослідження слід отримувати за допомогою мастурбації в спеціальній кімнаті нашої лабораторії (ст.м.Житомирська). Зібрати сперму необхідно в стерильний контейнер (не допускається використання презерватива для забору матеріалу). На контейнері вказати ПІБ пацієнта, дату народження, дату і час забору. Не допускається торкатися внутрішніх стінок контейнера і кришки.