Виявлення Trichomonas vaginalis (без визначення чутливості до антибіотиків).

Виявлення Trichomonas vaginalis (без визначення чутливості до антибіотиків).

Короткий опис:  

Виявлення живих клітин Trichomonas vaginalis шляхом культивування на спеціальному поживному середовищі – збудника урогенітального трихомоніазу.  Трихомонади – одноклітинні організми, що належать до найпростіших. 
В організмі  людини можуть паразитувати  3 види трихомонад: T. tenax (elongata), T. hominis (abdominalis) і Trichomonas vaginalis. 
Найбільше клінічне значення має Trichomonas vaginalis, що вражає сечостатеву систему жінок і чоловіків.
Trichomonas vaginalis – одноклітинний найпростіший організм, що втратив здатність синтезувати більшість необхідних для свого існування речовин і тому отримує їх шляхом фагоцитозу із сечостатевих шляхів  людини. 
При змішаних інфекціях, урогенітальні трихомонади здатні фагоцитувати патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, що передаються переважно статевим шляхом, а саме хламідії, гонококи, мікоплазми, уреаплазми тощо. Тим самим трихомонади зберігають життєдіяльність цих мікроорганізмів та захищають їх від дії антибактеріальних засобів під час лікування. 
Вагінальна трихомонада спричиняє інфекційне захворювання органів сечостатевої системи, що називається трихомоніаз (або трихомоноз).
Джерелом інфекції  є хворий на трихомоніаз або трихомонадоносій.
Інфекція передається переважно статевим шляхом, однак може передаватися трансплацентарним (від матері до дитини під час пологів) та контактно-побутовим шляхом. 
У жінок Trichomonas vaginalis мешкає переважно у піхві, уретрі, парауретральних залозах, бартолінових залозах, сечовому міхурі та в каналі шийки матки; у чоловіків – в уретрі, передміхуровій залозі, сім’яних пухирцях, придатках яєчок, сечовому міхурі тощо. 
Клінічні прояви урогенітального трихомоніазу відрізняються великою різноманітністю: від гострих форм з яскраво вираженою симптоматикою захворювання до хронічних форм із повною її відсутністю. У вагітних Trichomonas vaginalis може спровокувати передчасні пологи,  передчасний розрив навколоплідного міхура та народження дитини з малою вагою. Хронізація процесу може сприяти розвитку безплідності як у чоловіків так і у жінок.
Основна мета лабораторного дослідження – виявити збудник. Самий розповсюджений, доступний і достатньо ефективний спосіб діагностики – це мікроскопія урогенітальних виділень. Але цей метод ефективний у випадку гострої інфекції, коли збудник інтенсивно розмножується і його дуже багато у біологічному матеріалі. У випадку хронічного перебігу, стертих форм цим методами виявити трихомонаду не можливо. У такому випадку в нагоді стає полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), яка дозволяє із високою чутливістю та специфічністю виявити генетичний матеріал (ДНК Trichomonas vaginalis) у досліджуваному матеріалі.
Однак,  у зв’язку із  високою внутрішньовидовою варіабельністю трихомонад, ПЛР може бути не ефективною. Тому діагностику трихомоніазу  слід проводити за допомогою комплексу методів і основним є класичний мікробіологічний (культуральний) метод. Культуральний метод вважається  «золотим стандартом» у діагностиці бактеріальних інфекційній взагалі і трихомоніазу зокрема, який дозволяє виявити живі одиничні клітини у зразку.

Це дослідження може мати таку назву: 

- Трихомонада вагінальна
- Збудник трихомоніазу
- T. vaginalis.

Термін виконання:      2-7 діб*

*Лабораторія залишає за собою право подовження терміну виконання дослідження в наступних випадках:
-при здачі біоматеріалу в суботу;
-отримані результати потребують підтвердження або повторного дослідження;
-форс-мажорні обставини;
-вказані терміни виконання досліджень є орієнтовними і можуть змінюватися у разі потреби додаткової перевірки. Терміни виконання досліджень вказані без врахування дня здачі біоматеріалу.

Прийом матеріалу для дослідження.

Зверніть увагу, час прийому біоматеріалу в відділеннях медичного сервісу (ОМС) може відрізнятися.

 Дослідження слід проводити до початку лікування антимікробними, протигрибковими, імунобіологічними препаратами або не раніше ніж через 7 днів після закінчення прийому препаратів.

Правила відбору:

 Сеча. Відбір  у жінок:

- Промити теплою мильною водою (водою з милом) зовнішні статеві органи, з особливою ретельністю обробляючи передвір’я піхви (для уникнення додаткової контамінації мікроорганізмами), а також область заднього проходу. Слід користуватися звичайним туалетним милом.

- Сполоснути зазначені області теплою кип'яченою водою і висушити стерильною марлевою серветкою. Після проведення гігієнічних процедур можна здійснювати відбір сечі. Ретельно вимити руки теплою водою з милом.

- Отвір піхви слід закрити стерильним ватним тампоном.

- Зовнішні статеві губи слід тримати на відстані одна від одної при сечовипусканні.

- Спустити невелику кількість сечі в унітаз або в посуд для утилізації, не припиняючи при цьому сечовипускання.

- Зібрати в стерильний контейнер середню порцію сечі в об’ємі не менше половини ємності, але не більше 2/3.

Сеча. Відбір у чоловіків:

- Промити теплою мильною водою (водою з милом) пеніс і відтягнуту крайню плоть (при її наявності), з особливою ретельністю обробляючи отвір сечовипускального каналу (для уникнення додаткової контамінації мікроорганізмами).

- Сполоснути зазначені області теплою кип'яченою водою і висушити стерильною марлевою серветкою. Після проведення гігієнічних процедур можна здійснювати відбір сечі. 

- Відвести крайню плоть назад (при її наявності) для запобігання контамінації проби сечі мікроорганізмами шкіри і випустити невелику кількість сечі в унітаз або в посуд для утилізації, не припиняючи при цьому сечовипускання.

- Зібрати в стерильний контейнер середню порцію сечі в об’ємі не менше половини ємності, але не більше 2/3.

Матеріал з уретри:

- Виконується кваліфікованим персоналом відділення медичного сервісу або Вашого медичного закладу.

Сперма (еякулят):

- Перед відбором матеріалу необхідно вимити руки теплою водою з милом і провести туалет зовнішніх статевих органів за допомогою мила та кип’яченої води. 

- Головку статевого члена і крайню плоть слід висушити за допомогою стерильної серветки.

- Зразок для дослідження слід отримувати за допомогою мастурбації вдома або в спеціальній кімнаті в лабораторії.

- Зібрати сперму в стерильний контейнер. На контейнері вказати ПІБ пацієнта, дату народження, дату та час відбору

Не допускається:                                          

- Торкатися внутрішніх стінок контейнера і кришки.

- Використання презервативу для відбору матеріалу.

Правила транспортування:

Матеріал з уретри, сеча:

- Доставити в лабораторію у транспортному  середовищі In Pouch TV 

- Відібраний матеріал не підлягає зберіганню. Посів необхідно здійснювати одразу ж після відбору.

- Посіяний матеріал негайно помістити в термостат при 37 оС.

- Транспортування виключно в термостаті при 37 оС.

Сперма (еякулят):

Зібрати в стерильний контейнер. Відібраний матеріал не підлягає зберіганню. Одразу ж після відбору необхідно передати в лабораторію.

Результат оцінюється тільки лікарем з урахуванням клінічної картини захворювання.