18 січня 2021
Здорова нігтьова пластина практично невразлива. Для успішного розмноження грибка необхідне відповідне середовище - вологе і тепле, яке нерідко можна зустріти у нашому взутті. При наявності попередніх пошкоджень нігтів і навколонігтьового ложа ризик підхопити грибок, десь в громадському місці, зростає в кілька разів.
Грибок може проникати в ніготь декількома шляхами:
- - через дистальну піднігтьову область;
- - латеральну нігтьову борозну;
- - дорсальну поверхню нігтьової пластини, викликаючи поверхневий оніхомікоз;
- - через внутрішню поверхню кутикули.
Дерматофітні інфекції часто виникають на тлі попрілостей, в той час як вторинні травми нігтя, особливо великого пальця стопи, створюють сприятливі умови для розвитку цвілевого оніхомікозу.
Зазвичай оніхомікоз є вторинним по відношенню до пароніхії, тобто грибок впроваджується спочатку в навколишню шкіру, але також зустрічаються і первинні поразки нігтьової пластини, особливо це стосується більш агресивних цвілевих грибків.
Перший етап інфікування полягає в прикріпленні і проростанні артроконідій, які утворюються в результаті фрагментації септованного гіфу грибка розпадаються на окремі клітини, в роговий шар. Механізми і кінетика адгезії грибків не до кінця зрозумілі але різні експериментальні моделі in vitro і ex vivo показали значну роль секретованої грибками серінової протеази в їх приєднанні до корнеоцитів.
Після проростання артроконідій, дерматофіти вторгаються в ороговілі структури, які розщеплюють на короткі пептиди і амінокислоти, використовуючи їх в якості харчового субстрату.
Усередині розшарованій нігтьовій пластині утворюються порожнини, які містять колонії грибків, що робить їх важко доступними для протигрибкової терапії. Саме тому важливе значення в лікуванні оніхомікозу грає механічна обробка нігтьової пластини в поєднанні з таргетною терапією, заснованій на чутливості збудника.
