Mycoplasma hominis (якісне визначення ДНК)
матеріалу
Опис
Mycoplasma hominis є представником микоплазм-мікроорганізмів, здатних паразитувати на мембрані сперматозоїдів і епітелії слизової оболонки органів сечостатевої системи. Основний шлях передачі інфекції - статевий. Можливий вертикальний шлях передачі - від матері до дитини під час вагітності або пологів. Джерело інфекції - хворий або безсимптомний носій Mycoplasma hominis.
Якісне визначення ДНК Mycoplasma hominis дозволяє ідентифікувати збудника урогенітального мікоплазмозу.
Mycoplasma hominis викликає гострі і хронічні запальні захворювання урогенітального тракту, післяпологову лихоманку і сепсис, септичні і спонтанні аборти. У чоловіків Mycoplasma hominis частіше викликає уретрит, у жінок - ендометрит і сальпінгіт, у новонароджених можливий розвиток менінгіту, сепсису.
Mycoplasma hominis є умовно-патогенними мікроорганізмами, що входять до складу нормальної мікрофлори слизових оболонок урогенітального тракту. Нерідко мікоплазма проявляється при бактеріальному вагінозі. При зниженні імунітету Mycoplasma hominis у жінок і чоловіків може бути причиною запальних захворювань органів малого таза (негонококкового уретриту, хронічного простатиту, орхоепідідіміту, ендометриту, аднекситу, циститу). Для вагітних жінок Mycoplasma hominis небезпечна передчасним перериванням вагітності, післяпологовим або післяабортним ендометритом, а також внутрішньоутробним інфікуванням плода, менінгітом, сепсисом новонароджених. Діагностичне значення має виявлення Mycoplasma hominis при виражених клінічних проявах.
Це дослідження також може називатися:
- Мікоплазма аналіз;
- Аналіз на мікоплазму.
Mycoplasma hominis є представником микоплазм-мікроорганізмів, здатних паразитувати на мембрані сперматозоїдів і епітелії слизової оболонки органів сечостатевої системи. Основний шлях передачі інфекції - статевий. Можливий вертикальний шлях передачі - від матері до дитини під час вагітності або пологів. Джерело інфекції - хворий або безсимптомний носій Mycoplasma hominis.
Якісне визначення ДНК Mycoplasma hominis дозволяє ідентифікувати збудника урогенітального мікоплазмозу.
Mycoplasma hominis викликає гострі і хронічні запальні захворювання урогенітального тракту, післяпологову лихоманку і сепсис, септичні і спонтанні аборти. У чоловіків Mycoplasma hominis частіше викликає уретрит, у жінок - ендометрит і сальпінгіт, у новонароджених можливий розвиток менінгіту, сепсису.
Mycoplasma hominis є умовно-патогенними мікроорганізмами, що входять до складу нормальної мікрофлори слизових оболонок урогенітального тракту. Нерідко мікоплазма проявляється при бактеріальному вагінозі. При зниженні імунітету Mycoplasma hominis у жінок і чоловіків може бути причиною запальних захворювань органів малого таза (негонококкового уретриту, хронічного простатиту, орхоепідідіміту, ендометриту, аднекситу, циститу). Для вагітних жінок Mycoplasma hominis небезпечна передчасним перериванням вагітності, післяпологовим або післяабортним ендометритом, а також внутрішньоутробним інфікуванням плода, менінгітом, сепсисом новонароджених. Діагностичне значення має виявлення Mycoplasma hominis при виражених клінічних проявах.
Це дослідження також може називатися:
- Мікоплазма аналіз;
- Аналіз на мікоплазму.
Метод
RT-PCR
Тип
Тип БМ
Лабораторія
ЛПЗ
На дому
Самостійно
Зішкріб з цервікального
каналу, з піхви,
з уретри
Секрет передміхурової
залози
Сперма
Сеча
Мазок із кон'юнктиви
Синовальна
рідина (пункція)
-
-
| Тип БМ | Лабораторія | ЛПЗ | На дому | Самостійно |
| Зішкріб з цервікального каналу, з піхви, з уретри Секрет передміхурової залози Сперма Сеча Мазок із кон'юнктиви Синовальна рідина (пункція) |
|
|
- | - |
Підготовка
Аналіз на мікоплазму доцільно здати до початку терапії або через 4-6 тижнів після її закінчення.
Відбір зразків клінічного матеріалу бажано проводити в період загострення хвороби. При неможливості скасувати застосування препаратів відбір матеріалу бажано проводити в період його найменшої концентрації (перед введенням наступної дози). Вибір клінічного матеріалу для дослідження визначається найбільш імовірним місцем локалізації збудника і його тропності до певних тканин.
Біологічний матеріал отримують шляхом зіскрібка з піхви, уретри.
За 3 доби до забору біоматеріалу для аналізу на мікоплазму не слід проводити мануальний огляд у гінеколога, інтравагінальне УЗД, кольпоскопію. Необхідно утриматися від статевих контактів, припинити введення будь-яких вагінальних форм препаратів: розчинів, свічок, таблеток, тампонів, мазей, кремів.
За 12 годин до забору біоматеріалу не рекомендоване виконувати будь-які гігієнічні процедури в області статевих органів.
За 3 години до здачі аналізу на мікоплазму необхідно утриматися від сечовипускання.
Зішкріб з піхви, уретри виконується до менструації або через 3-5 доби після її закінчення.
Транспортування
Біоматеріал в пробірці з транспортним середовищем з муколітиками при t +4 +8 ℃ необхідно доставити в лабораторію протягом 48 годин. Пробірку з біоматеріалом слід транспортувати у вертикальному положенні, не торкаючись акумулятори холоду.
ЗАБІР БІОМАТЕРІАЛУ
Зішкріб з піхви, уретри виконується кваліфікованим фахівцем нашої лабораторії.
Фахівці наших відділень не проводять забір даного типу біоматеріалу у вагітних, дівчат, які не живуть статевим життям, дітей до 18 років - приймається тільки принесений матеріал.
Біоматеріал в пробірці з транспортним середовищем з муколітиками при t +4 +8 ℃ необхідно доставити в лабораторію протягом 48 годин. Пробірку з біоматеріалом слід транспортувати у вертикальному положенні, не торкаючись акумулятори холоду.
ЗАБІР БІОМАТЕРІАЛУ
Зішкріб з піхви, уретри виконується кваліфікованим фахівцем нашої лабораторії.
Фахівці наших відділень не проводять забір даного типу біоматеріалу у вагітних, дівчат, які не живуть статевим життям, дітей до 18 років - приймається тільки принесений матеріал.
Показання
- Клінічні, лабораторні ознаки запальних захворювань урогенітального тракту.
- Рецидивуючі запальні захворювання урогенітального тракту, пов'язані з бактеріальним дисбіозом.
- Планування вагітності.
- Обтяжений гінекологічний, акушерський діагноз (невиношування вагітності, безпліддя, перинатальні втрати).
- Клінічні, лабораторні ознаки запальних захворювань урогенітального тракту.
- Рецидивуючі запальні захворювання урогенітального тракту, пов'язані з бактеріальним дисбіозом.
- Планування вагітності.
- Обтяжений гінекологічний, акушерський діагноз (невиношування вагітності, безпліддя, перинатальні втрати).