Перелік лабораторних досліджень
Перелік лабораторних досліджень

Виявлення міцеліальних та дріжджоподібних грибів (більше 200 видів) з іншого біологічного матеріалу (БАЛ, біоптат та т.д.). Без визначення чутливості до антимікотиків

Артикул: 1096
945 грн

Виявлення міцеліальних грибів (95 видів, 35 родів) з іншого біологічного матеріалу (БАЛ, біоптат і т.д.). Без визначення чутливості до антимікотиків

Короткий опис: 

За останні 20 років кількість грибкових інфекцій (мікозів) різко зросла. Це пов'язано переважно з впровадженням нових медичних технологій (пересадка органів, пересадка кісткового мозку) і значним збільшенням числа пацієнтів з імунодефіцитом (хворі на СНІД, онкохворі). Спектр збудників мікозів швидко розширюється, в даний час відомо понад 400 видів грибів, що викликають захворювання у людини.

Клінічні прояви інфекцій, обумовлених грибами, широко варіюють від відносно нешкідливих поверхневих уражень слизових оболонок і шкіри до загрозливих для життя інвазивних (пов’язаних із проникненням грибів у органи і тканини) мікозів, при яких можуть вражатися практично будь-які органи.

Діагностика інвазивних мікозів дуже складна. Це пояснюється не тільки труднощами в отриманні культури грибів, але і в інтерпретації результатів досліджень, оскільки грибами, як дріжджовими, так і міцеліальними, можлива колонізація слизових оболонок, контамінація досліджуваних зразків. У зв'язку з цим діагностика інвазивних мікозів ґрунтується на комплексному підході, що включає не тільки результати мікологічних (культуральних) і серологічних (визначення антигену грибів) досліджень, а також клінічні симптоми грибкової інфекції, дані допоміжних методів досліджень (комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія, ультразвукове дослідження).

Важливою особливістю інвазивних мікозів в даний час є висока частота збудників, резистентних до антимікотиків (наприклад, Fusarium spp., Scedosporium spp., Rhizopus spp., Mucor spp. та ін). Крім того, все частіше зустрічаються збудники інвазивного кандидозу, зокрема Candida glabrata та Candida krusei, які відрізняються стійкістю до триазолів I покоління і зниженою чутливістю до амфотерицину В. Відмічено появу Aspergillus spp., резистентних до амфотерицину В і ітраконазолу.

Клінічні прояви інвазивних мікозів неспецифічні і встановити діагноз тільки на основі клінічних ознак неможливо. В зв’язку з цим проводиться мікробіологічна діагностика інвазивних мікозів, яка включає в себе мікроскопічне дослідження, при якому виявляються характерні морфологічні особливості збудника і мікологічне (культуральне) дослідження, тобто виділення чистої культури збудника з подальшою ідентифікацією і визначенням його чутливості до антимікотиків (протигрибкових препаратів). Крім цього, визначення виду збудника, тобто його ідентифікація, може мати епідеміологічне значення і вказувати на наявність спалаху внутрішньо лікарняних мікозів.

Також, інтерпретація результатів дослідження може залежать від виду виділеного гриба. Найбільш розповсюджені збудники інвазивних мікозів – це Candida spp,. Aspergillus spp. і Cryptococcus neoformans. Мікроскопічні гриби (мікроміцети), які викликають мікози, є представниками окремого царства живих організмів і значно відрізняються від інших збудників інфекцій. Тому, потрібен особливий підхід до діагностики і лікування мікозів.

Гриби роду Aspergillus – є основними збудниками мікозів – аспергильозу. Відомо 17 видів роду Aspergillus, і частіше збудниками інвазивного мікозу є Aspergillus fumigatus, Aspergillus flavus і Aspergillus niger. Ідентифікація виду збудника аспергильозу має клінічне значення в зв’язку з їх різною чутливістю до антимікотиків. Збудники аспергильозу розповсюдженні кругом, їх виділяють з грунту, пилу, гниючих рослин, компонентах будівлі, системах вентиляції та водопостачання, харчових продуктів. Інфікування зазвичай відбувається при інгаляції (вдиханні) конідій Aspergillus spp. з повітряv, інші шляхи (харчовий, травматична імплантація збудника, при опіках та ін..) мають менше значення. Від людини до людини будь-які форми аспергильозу не передаються. Частіше за все зоною зараження збудниками аспергильозу є респіраторний тракт, а легені та навколоносові пазухи - основними місцями ураження. Серед інвазивних аспергільозних інфекцій на перше місце (90% уражень) слід поставити аспергильоз легенів – тяжке захворювання з первинним ураженням легенів і, не рідко, придаткових пазух носа, гортані, трахеї та бронхів, з можливою дисемінацією на шкіру та внутрішні органи. В центральній нервовій системі розповсюджується у вигляді абсцесів головного мозку, менінгіту; відмічають також міокардит, перикардит, ендокардит, остеомієліт. Крім того, аспергіли можуть бути причиною виникнення бронхіальної астми та алергічного бронхолегеневого аспергильозу.

Мікробіологічна діагностика мікозів дозволяє встановити вид гриба, що неможливо при мікроскопії, охарактеризувати ступінь обсіменіння (виявити кількість клітин міцеліального гриба в одиниці об’єму), а також визначити чутливість до антимікотиків (протигрибкових препаратів). 

 Властивості

 Тип біоматеріалу

- Мокротиння , БАЛ(бронхоальвеолярний лаваж) 
- Матеріал із рани
- Матеріал із середнього вуха
- Кал
- Мазок із носа
- Мазок із зіва
- Матеріал із носових пазух 

Аналізатори

 Прилад MALDI-TOF Vitek MS

 Ідентифікація

 При ідентифікації мікроорганізмів  використовується

 метод ID: MALDI -TOF/OPTIC

Термін виконання:     до 2-10 діб*

*Лабораторія залишає за собою право подовження терміну виконання дослідження в наступних випадках:
-при здачі біоматеріалу в суботу;
-отримані результати потребують підтвердження або повторного дослідження;
-форс-мажорні обставини.

Прийом матеріалу для дослідження:

Головне відділення медичного сервісу м. Житомирська

Не проводиться відбір : 
- Матеріал із середнього вуха
- Кал
- Матеріал з носових пазух

- будні дні:    з 7.30 до 15.00
- вихідні дні: з 8.00 до 11.00

Інші відділення медичного сервісу:

Не проводиться відбір : 
- Матеріал із середнього вуха
- Кал
- Матеріал з носових пазух

Відділення №2 М.Шулявська 
Відділення №3 Дарницька площа
Відділення №5 М.Оболонь
 
- будні дні:    з 7.30 до 15.00
- вихідні дні: з 8.00 до 11.00

Мокротиння , БАЛ(бронхоальвеолярний лаваж):

- Досліджувати слід ранкову порцію мокротиння, що виділяється під час приступу кашлю.

- Якщо мокротиння виділяється погано, напередодні пацієнту слід дати відхаркувальний засіб.

- Перед здачею мокротиння слід почистити зуби, прополоскати ротову порожнину кип'яченою водою, що дозволяє механічно видалити основну частину мікрофлори та залишки їжі, які забруднюють мокротиння.

Матеріал із рани:

- Спеціальних вимог не передбачено.

Матеріал із середнього вуха:

- Спеціальних вимог не передбачено.

Кал:

- Відбір слід проводити перед виконанням ректороманоскопії та інших діагностичних маніпуляцій у ділянці кишечника та шлунку.

Мазок із носа:

- Перед отриманням матеріалу з носа пацієнт повинен висякатися або очистити ніс сухим ватним тампоном і видалити корки.

Мазок із зіва:

- Мазок слід робити натщесерце або через 2-3 години після їжі.

Матеріал із носових пазух: 

- Спеціальних вимог не передбачено.

Правила відбору:

Кал:

- Відбір матеріалу здійснюється самим пацієнтом:

- Перед відбором матеріалу слід випорожнити сечовий міхур.

- Кал зібрати на чисту поверхню, наприклад, на щільний стерильний папір, що не вбирає воду (в домашніх умовах пропрасувати гарячою праскою і згорнути пропрасованою поверхнею всередину) або в горщик (попередньо добре обробити губкою з милом і декілька разів обмити водопровідною водою, потім обдати окропом і охолодити).

- Заповнити контейнер середньою порцією калу не більше ніж на 1/3.

- Контейнер слід щільно закрити кришкою і упакувати в чистий одноразoвий пакет.

Правила транспортування:

Мокротиння , БАЛ(бронхоальвеолярний лаваж):

- Доставити в лабораторію протягом 2 годин при кімнатній температурі (18-22 оС). 

Матеріал із рани:

- Доставити в лабораторію не пізніше 24 годин з моменту відбору при кімнатній температурі (18-22 оС).

Матеріал із середнього вуха:

- Доставити в лабораторію не пізніше 24 годин з моменту відбору при кімнатній температурі (18-22 оС).

Кал:

- Доставити в лабораторію протягом 2 годин при кімнатній температурі (18-22 оС). 

Мазок із носа:

- Доставити в лабораторію не пізніше 24 годин з моменту відбору при кімнатній температурі (18-22 оС).

Мазок із зіва:

- Доставити в лабораторію не пізніше 24 годин з моменту відбору при кімнатній температурі (18-22 оС).

Матеріал із носових пазух: 

- Доставити в лабораторію протягом 2 годин при кімнатній температурі (18-22 оС). 

Результат оцінюється тільки лікарем з урахуванням клінічної картини захворювання.

У разі невиявлення мікроорганізму:

Властивості
Термін виконання, робочих днів 5-10 діб