Мікроскопія виділень із сечостатевих органів чоловіків

Мікроскопічне дослідження мазка з уретри дозволяє виявити під світловим мікроскопом наявність, характер, ступінь вираженості запального процесу в уретрі, визначити характер мікрофлори уретри, виявити гонококи, трихомонади.

Гострота і тривалість уретриту визначають кількість і склад клітинних елементів виділень з уретри. При уретриті виявляються 5 і більше полінуклеарних нейтрофілів в полі зору мазка з уретри. Про глибину запального процесу в сечівнику свідчить переважання в мазку циліндричних і парабазальних клітин епітелію. При гострому уретриті або загостренні хронічного уретриту в мазку переважають лейкоцити (нейтрофіли і лімфоцити). При алергічному уретриті - вміст еозинофілів вище 5-10%. При травматичному уретриті, пухлини уретри, кристалурії, виразці слизової оболонки уретри характерна значна кількість еритроцитів, лейкоцитів, епітеліальних клітин. Переважання клітин епітелію при невеликій кількості лейкоцитів спостерігається при хронічному уретриті з метаплазією епітелію або лейкоплакії уретри. Невелика кількість полінуклеарних нейтрофілів, масивні скупчення ключових клітин (дрібні плеоморфні палички на клітинах епітелію) свідчать про уретрит, викликаний Corynebacterium vaginale.

Уретрити бувають гонококові (при виявленні Neisseria gonorrhoeae) і негонококові (гонококи не виявляються). Велика частина негонококових уретритів викликається хламідіями. Випадки, коли не виявляються ні гонококи, ні хламідії відносять до неспецифічного уретриту. При гострій гонореї у чоловіків в урогенітальному мазку виявляються Neisseria gonorrhoeae в 95%. При хронічних і нелікованих випадках в 8-20% випадків.

Трихомоніаз в більшості випадків протікає безсимптомно. Характерно виділення вранці з уретри краплі гною. У незначної кількості пацієнтів Trichomonas vaginalis викликає гострий уретрит, простатит. Наявність міцелію і спор в мазку з уретри підтверджує микотический уретрит, що передається статевим шляхом або розвинувся внаслідок дисбактеріозу після лікування антибіотиками.

Мікроскопічне дослідження є орієнтовним. Для точної ідентифікації збудника необхідно зробити бактеріологічний посів матеріалу з уретри. У урогенітальному мазку не визначаються віруси, мікоплазми, уреаплазми і хламідії. Для діагностики інфекцій, викликаних цими збудниками, необхідні: молекулярно-генетичний (ПЛР), імуноферментний метод.

Це дослідження також може називатися:

- Урогенітальний мазок;

- Мазок на флору;

- Мікроскопічне дослідження виділень сечостатевих органів.

Не потребується.

ЗАБІР БІОМАТЕРІАЛУ:

Забір мазка з уретри виконується кваліфікованим персоналом нашої лабораторії.

- Діагностика запальних захворювань сечівника.

- Необхідність диференціювати патологічні і фізіологічні стани, що характеризуються виділенням з уретри (простаторея, сперматорея, уретрорея).

- Контроль ефективності лікування.

- Перед оперативним втручанням на урогенитальном тракті.