УВАГА! Клієнти за попереднім записом обслуговуються позачергово!

Авідність антитіл

Авідність антитіл

Авідність (лат. — Avidity) характеристика міцності (сили) зв'язування специфічних антитіл з відповідними антигенами. В ході імунної відповіді організму на проникнення інфекційного агента стимульований клон лімфоцитів починає виробляти спочатку специфічні IgM-антитіла, а дещо пізніше і специфічні IgG-антитіла. Останні мають спочатку низьку авідність, тобто досить слабко зв'язуються з антигеном. Потім розвиток імунного процесу поступово (це можуть бути тижні або місяці) йде в бік синтезу лімфоцитами високоавідних IgG-антитіл, що міцніше зв'язуються з відповідними антигенами. Висока авідність специфічних IgG-антитіл дозволяє виключити нещодавнє первинне інфікування.

Лабораторія "Інститут мікробіологічних досліджень" пропонує кілька досліджень з визначенням авідності антитіл класу IgG в складі серологічних тестів для діагностики токсоплазмозу, цитомегаловірусної інфекції (цитомегаловірус, індекс авідності антитіл IgG) та краснухи (краснуха, індекс авідності антитіл IgG). Визначення авідності антитіл у даних тестах дає додаткову інформацію, корисну в діагностичному і прогностичному плані при підозрі на токсоплазмоз, цитомегаловірусну інфекцію та краснуху, особливо під час вагітності або при плануванні вагітності.

Підтвердження або виключення факту недавнього первинного інфікування Toxoplasma gondii, Сytomegalovirus та Rubella virus особливо важливо при обстеженні вагітних жінок, оскільки ризик патології розвитку плоду істотно зростає при гострому первинному інфікуванні під час вагітності в порівнянні з хронічною інфекцією чи реактивацією латентної інфекції. Тому постійно йде пошук нових діагностичних підходів, що дозволяють максимально достовірно оцінити стадію і форму інфекційного процесу. Використання авідності IgG-антитіл у якості індикатора терміну первинного інфікування, вперше запропоноване фінськими дослідниками (Hedman K. M. зі співавт., 1989 — http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/2723615, http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/2926163), в даний час у ряді країн запроваджено в практику серологічних досліджень на TORCH-інфекції. Так, у Франції, де, як і у нас, проблема токсоплазмозу і сьогодні актуальна, цей тест входить в обов'язковий алгоритм обстеження при підозрі на токсоплазмоз у вагітних жінок.

Виявлення в сироватці крові присутності одночасно IgG- і IgM-антитіл до інфекційного агента можна трактувати як свідчення недавнього первинного інфікування, оскільки термін зникнення IgM-антитіл зазвичай становить близько 3 місяців від початку інфекційного процесу. Але період циркуляції IgM-антитіл може значно варіювати в залежності від інфекційного збудника та індивідуальних особливостей імунної відповіді організму. При інфікуванні Toxoplasma gondii і Сytomegalovirus слідові кількості IgM-антитіл до цих інфекційних агентів у деяких випадках виявляються протягом 1-2 і більше років. Таким чином, їх присутність у крові вагітної жінки не завжди є підтвердженням первинного інфікування в період вагітності. Крім того, специфічність навіть кращих комерційних тест-систем для виявлення IgM-антитіл не абсолютна. У деяких ситуаціях, як наслідок дуже високої чутливості тестів, можливі неспецифічні хибнопозитивні результати. Виявлення в крові високоавідних IgG-антитіл у цій ситуації дозволяє виключити недавнє первинне інфікування. Низькоавідні IgG-антитіла, в середньому, виявляються протягом 3-5 місяців від початку інфекції (це може певною мірою залежати від методу визначення), але іноді вони виробляються і протягом більш тривалого терміну. Саме по собі виявлення низькоавідних IgG-антитіл не є безумовним підтвердженням факту свіжого інфікування, але служить додатковим підтверджуючим свідченням у ряді інших серологічних тестів. При реактивації інфекції виявляються специфічні IgG високої авідності.

Показання до призначення тесту. У комплексі серологічних тестів для діагностики токсоплазмозу, цитомегаловірусної інфекції та краснухи — при виявленні позитивних результатів визначення IgG та IgM-антитіл (з метою виключення або підтвердження ймовірності недавнього первинного інфікування).

Підготовка до дослідження: не потрібно.

Метод дослідження. В основі цих тестів лежить метод диференціації високо- і низькоавідних антитіл за допомогою обробки комплексів антиген-антитіло розчином сечовини, що викликає денатурацію білка. Після такої обробки зв'язок низькоавідних антитіл з антигеном порушується. Авідність IgG-антитіл у пробі оцінюється за допомогою розрахункового показника індексу авідності, який являє собою відношення результату імуноферментного визначення концентрації IgG-антитіл у пробі, обробленій сечовиною, до результату вимірювання концентрації IgG-антитіл у пробі, не обробленій сечовиною.

Одиниці виміру: результати наводяться у вигляді індексу авідності.

Інтерпретація результатів тесту. Увага! Фірма-виробник наборів попереджає, що будь-який результат тесту, особливо при обстеженні вагітних жінок, повинен бути підтверджений при повторному тестуванні.