Перелік лабораторних досліджень
Перелік лабораторних досліджень

Helicobacter pylori, антиген в калі

Артикул: 1507
200 грн

HELICOBACTER PYLORI, АНТИГЕН В КАЛІ

Короткий опис: Виявлення антигену Helicobacter pylori в калі – тест, що дозволяє провести як первинну діагностику хелікобактеріозу, так і здійснити моніторинг лікування. Детальніше читайте тут.

Синоніми: Антиген H. Pylori, Helicobacter pylori antigen test, H. pylori Ag

Тип біоматеріалу: Кал

Метод: Імунохроматографічний аналіз

Аналізатор: 

Референтні значення: В нормі відсутній


HELICOBACTER PYLORI, АНТИГЕН В КАЛІ

Загальна інформація про дослідження:

Хелікобактеріоз – інфекційне захворювання, збудником якого є представники роду Helicobacter. Механізм передачі – фекально-оральний. Джерелом інфекції є інфікована людина. Для захворювання характерне ураження шлунку та дванадцятипалої кишки, що призводить до розвитку гастриту та виразкової хвороби. Для людини найбільше патологічне значення має вид H. pylori. Це грамнегативна спіральна бактерія, яка має широкий спектр ферментів (транспептизади, кисла та лужна фосфатази, естерази, протеази та інші). Уреаза, що виділяється бактерією, перетворює сечовину на аміак та двоокис вуглецю, які нейтралізують соляну кислоту шлункового соку. Завдяки ниткоподібним виростам глікокаліксу мікроорганізм може прикріплятися до мікроворсинок шлункового епітелію. Найбільш сприятливі умови для життя збудника є в антральному відділі шлунку, проте при лікуванні антисекреторними препаратами pH у цій ділянці зростає, і Н. pylori може переміщуватися в ділянку тіла і дна шлунку. Н. pylori також може проникати в середину епітеліоцитів, що сприяє хронізації інфекції та зниженню ефективності ерадикаційної терапії.
Н. pylori має здатність посилювати фактори агресії та суттєво знижувати фактори захисту слизової оболонки шлунку, при цьому порушується цілісність епітелію з утворенням мікродефектів, ушкоджується ендотелій дрібних судин, що погіршує мікроциркуляцію і трофіку тканин.
Тяжкість клінічного перебігу захворювань, що асоційовані з Н. pylori, багато в чому залежить від патогенності штаму збудника, що, в свою чергу, визначається наявністю та особливостями цитотоксичних генів. Розрізняють такі фактори вірулентності, як вакуолізуючий цитотоксин (Vacuolating cytotoxin – VacA) та цитотоксин-асоційований антиген (Cytotoxin-associated antigen- CagA). Вакуолізуючий цитотоксин – це білок, який має властивість викликати вакуолізацію цитоплазми в еукаріотичних клітинах. Штами, які продукують VacA, часто знаходять у пацієнтів, хворих на виразкову хворобу. Цитотоксин-асоційований антиген, імовірно, є найбільш важливим фактором вірулентності. Він є маркером так званого «острівця» генів, що визначають патогенність збудника. Наявність цього гена також вказує на більшу ймовірність виникнення гастродуоденальних захворювань.
Інкубаційний період у середньому 7 днів. Першими проявами захворювання є неприємні відчуття важкості в епігастральній області, іноді нудота та блювання. Також можуть з'являтися загальні прояви інтоксикації. Може розвиватися езофагіт. Найтиповішим ускладненням захворювання є кровотечі та перфорації виразок. На фоні тривалого ураження можуть розвиватися ураження підшлункової залози, жовчовивідних шляхів. Стійкій больовий синдром призводить до виснаження організму.
На сьогоднішній день існує думка, що Н. pylori здатний викликати не тільки виразкову хворобу, але й бути фактором ризику виникнення ряду інших захворювань:
- серцево-судинних захворювань: атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, синдрому Рейно;
- аутоімунних захворювань та синдромів: аутоімунного тиреоїдиту, ревматоїдного артриту;
- захворювань крові: анемії, тромбоцитопенічної пурпури;
- захворювань шкіри: атопічного дерматиту, червоного плаского лишаю, рожевих вугрів, псоріазу;
- інших захворювань травної системи: печінкової енцефалопатії, захворювань підшлункової залози, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, гепатобіліарної патології, запальних захворювань кишечника;
- інших захворювань: хвороби Паркінсона, бронхіальної астми, бронхіту, головного болю, мігрені, затримки росту дітей, вогнищевої алопеції, харчової алергії, ожиріння.
Методи діагностики хелікобактеріозу поділяють на інвазивні, що потребують проведення ендоскопії та біопсії, і неінвазивні. «Золотим стандартом» лабораторної діагностики є бактеріологічний метод. Для посіву використовують біопсійний матеріал. Гістологічний метод дозволяє не лише ідентифікувати Helicobacter рylori, а також оцінити ступінь морфологічних змін слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки. Уреазні тести базуються на здатності Helicobacter рylori продукувати велику кількість уреази. Серологічна діагностика базується на виявленні специфічних антитіл IgG, IgА та IgM методом ІФА. Але треба враховувати, що IgG зберігаються в сироватці крові протягом 6-12 місяця після одужання. Тому для контролю лікування доцільно визначати антиген Helicobacter pylori в калі методом ІФА. Цей тест є точним та малоінвазивним, тому використовується не лише для первинної діагностики, а і для контролю лікування. Також одним з перспективних методів діагностики є ідентифікація фрагментів ДНК збудника в біоптатах слизової оболонки шлунку, шлунковому вмісті, слині, зубному нальоті, калі.

Важливо!

Інтерпретацію лабораторних результатів здійснює тільки лікар!

Пам`ятайте, лікування безпосередньо залежить від правильного діагнозу!
Не займайтеся самолікуванням — звертайтеся до лікаря!

Термін виконання: 24 години.*
*Лабораторія залишає за собою право подовження терміну виконання дослідження в наступних випадках:
- при здачі біоматеріалу в суботу;
- отримані результати потребують підтвердження або повторного дослідження;
- форс-мажорні обставини.

Час забору матеріалу: 
- будні дні:    з 7.30 до 11.00 (натщесердце)
- вихідні дні: з 8.00 до 11.00 (натщесердце)

Перед відбором калу необхідно виконати гігієнічні процедури:

  •  - старанно промити область заднього проходу теплою водою з милом;
  •  - промити зовнішні статеві органи теплою водою з милом та висушити серветкою.
  •  - При контролі лікування – здавати кал потрібно через 2 тижні після відміни антибіотиків та ІПП
    (Інгібітори протонної помпи)

НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ:

  •  - Здавати кал не раніше ніж через 2 дні після проведення інструментальних досліджень шлунково-кишкового тракту та медичних процедур (колоноскопії, ректороманоскопії, очищення кишечника за допомогою клізм).
  •  - Використання ректальних свічок на жировій основі.
  •  - Прийом лікарських препаратів, особливо проносних, активованого вугілля, препаратів заліза, міді, вісмуту мінімум за 2 дні до аналізу.

Відбір калу при кровотечі з гемороїдальних вузлів, гематурії або після надмірного натужування, а також у жінок під час менструації.

 

Після виконання необхідних правил підготовки до відбору калу можна здійснювати безпосередньо відбір проби:

  • Взяти пробу з різних місць разової порції калу за допомогою ложки-лопатки, вмонтованої в кришку контейнеру, в суху, чисту ємність (не обов’язково стерильну, але чисту) та доставити в лабораторію.

НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ:

Потрапляння в зразок калу сечі, крові чи води.

Контейнер з лопаткою для відбору калу об’ємом 25 мл

Відібрати мінімум 5 г, але заповнити контейнер не більше ніж на 1/3.

Властивості
Термін виконання, робочих днів 1 доба