Перелік лабораторних досліджень
Перелік лабораторних досліджень

Вірусу простого герпесу 1 та 2 типів, виявлення ДНК , якісне визначення ДНК методом ПЛР (Діагностика герпесу)

Артикул: 1614
200 грн

ДНК ВІРУСУ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ 1 ТА 2 ТИПІВ

Короткий опис: Молекулярно-генетичне дослідження для виявлення специфічного фрагменту ДНК вірусу простого герпесу І та ІІ типів. Детальніше читайте тут.

Синоніми: Вірус герпесу, вірус простого герпесу 1-го та 2-го типів, Herpes Simplex Virus Type 1 and Type 2, HSV-1 and HSV-2 DNA.

Тип біоматеріалу: 

- зішкріб епітеліальних клітин урогенітального тракту,
- мазок із прямої кишки,
- мазок із зіву (ротоглотки),
- виділення з  везикул,
- виділення ерозивно-виразкових уражень шкіри та/або слизових оболонок,
- кров, ліквор (спинномозкова рідина).

Метод: Полімеразно ланцюгова реакція, якісне визначення (варіант FEP).

Обладнання (аналізатор): Аналізатор автоматичний люмінісцентний мультиканальний АЛА-1/4 (SIA BioSan), Латвія;
Ампліфікатор багатоканальний «Терцик» (ДНК-Технология).

Тест-система: “АмплиСенс HSV-typing-FL”.

Референтні значення (норма): Не виявлено.


ДНК ВІРУСУ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ 1 ТА 2 ТИПІВ

Загальна інформація про дослідження:

Захворювання, що викликаються вірусами родини Herpesviridae називаються герпесвірусними інфекціями. Вони характеризуються ураженням шкіри та слизових оболонок, нервової системи, очей, внутрішніх органів, сечостатевої системи. Після зараження віруси зберігаються (персистують) в організмі людини пожиттєво у вигляді латентної інфекції, але в разі порушення захисної функції імунної системи можуть реактивуватися, викликаючи клінічно виражені форми захворювання та формуючи вторинну імунологічну недостатність.
Всі герпесвіруси є ДНК-вмісними, вони схожі за морфологією, способом репродукції в інфікованих клітинах, а також здатністю викликати латентну, гостру та хронічну інфекції у людини. Родина герпесвірусів поділяють на 3 підродини: - α, β та γ.
α-герпесвіруси характеризуються коротким циклом репродукції з цитопатичним ефектом в інфікованих клітинах. Вони зазвичай персистують у центральній нервовій системі (в сенсорних гангліях), підтримуючи латентну інфекцію, що періодично загострюється.
β-герпесвіруси відрізняються менш вираженою цитопатичною дією на клітини, довшим циклом реплікації. Вони викликають маніфестну та латентну інфекції в слинних залозах, нирках та інших органах, можуть бути причиною генералізованих уражень новонароджених дітей та імунокомпроментованих осіб.
γ-герпесвіруси характеризуються тропізмом до В- та Т-лімфоцитів, але репродукуються переважно в В-клітинах. В останніх вони здатні довго персистувати. Ці віруси часто є причинами тяжких, смертельних форм лімфом та лейкемій, що можуть бути спровоковані різними додатковими факторами (екзогенними, генетичними тощо).
Джерелом герпесвірусної інфекції є вірусоносії, хворі на маніфестну чи латентну форму захворювання.
Існує декілька механізмів передачі герпесвірусних інфекцій:
- повітряно-крапельний (реалізується повітряно-крапельним чи повітряно-пиловим шляхом);
- оральний (реалізується контактно-побутовим шляхом через забруднені вірусом предмети (дверні ручки, іграшки, рушники тощо));
- контактний (реалізується статевим шляхом);
- гемоконтактний (при переливанні крові, трансплантації органів);
- вертикальний механізм (реалізується трансплацентарним шляхом під час пологів або при грудному вигодовуванні)

Підродина

Назва вірусу

Тип інфікованих клітин

Основні захворювання, що асоціюються з даним типом вірусу

Літична інфекція

Латентна інфекція

α-герпесвіруси (Alphaherpesvirinae)

Вірус простого герпесу
1 типу

H. simplex virus type 1 (HSV1)

Епітеліальні клітини

Нейрони

Лабіальний герпес
Герпес шкіри та слизових оболонок
Генітальний герпес
Офтальмогерпес
Герпетичні енцефаліти
Пневмоніти

Вірус простого герпесу
2 типу

H. simplex virus type 2 (HSV1)

Епітеліальні клітини

Нейрони

Генітальний герпес
Неонатальний герпес

Вірус вітряної віспи
Varicella-zoster virus type 3 (VZV)

Епітеліальні клітини

Нейрони

Вітряна віспа
Оперізуючий герпес

β-герпесвіруси (Betaherpesvirinae)

Цитомегаловірус
Cytomegalovirus (CMV)

Макрофаги
Лімфоцити
Епітеліальні клітини

Макрофаги
Лімфоцити
Епітеліальні клітини

Вроджені ураження ЦНС
Ретинопатія
Пневмоніт
Гепатит
Сіалоаденіт

Вірус герпесу людини
6 типу

Human herpesvirus type 6 (HHV6)

CD4+ Т-лімфоцити

Моноцити, макрофаги

Раптова екзантема

Вірус герпесу людини
7 типу

Human herpesvirus type 7 (HHV7)

Т-лімфоцити

Т-лімфоцити

Синдром хронічної втоми

γ-герпесвіруси (Gammaherpesvirinae)

Вірус Епштейна- Барра
Epsteina—Barr virus type 4 (EBV)

В-лімфоцити
Епітеліальні клітини

В-лімфоцити
 

Інфекційний мононуклеоз
Назофарингеальна карцинома
Лімфома Беркіта
Волосяна лейкоплакія

Вірус герпесу людини
8 типу

Human herpesvirus type 8 (HHV8)

Лімфоцити
Плазмоцитоїдні дендритні клітини

Лімфоцити
Плазмоцитоїдні дендритні клітини

Саркома Капоши
Лімфопроліферативні захворювання


Діагностика герпесвірусних інфекцій полягає як у детекції ДНК (ПЛР) чи антигенів збудника (РІФ), так і у виявленні специфічних антитіл класів IgM, IgG, IgА та індексу авідності. Виявлення IgМ та IgА свідчить про первинну інфекцію або реактивацію. Наявність антитіл класу IgG є показником постінфекційного або поствакцинального імунітету (вітряна віспа). За відсутності IgМ та виявленні IgG рекомендовано повторне дослідження через 7-14 днів. Про активну інфекцію свідчитиме зростання рівня IgG мінімум у 4 рази.

Також доцільним є визначення авідності антитіл класу IgG для встановлення термінів інфікування. Одночасне виявлення ДНК у матеріалі хворого має велике діагностичне значення та дозволяє коректно інтерпретувати результати, підтвердити або спростувати факт інфікування. 

Важливо!

Інтерпретацію лабораторних результатів здійснює тільки лікар!

Пам`ятайте, лікування безпосередньо залежить від правильного діагнозу!
Не займайтеся самолікуванням — звертайтеся до лікаря!

Термін виконання: 2 доби*
*Лабораторія залишає за собою право подовження терміну виконання дослідження в наступних випадках:
- при здачі біоматеріалу в суботу;
- отримані результати потребують підтвердження або повторного дослідження;
- форс-мажорні обставини.

Час забору матеріалу: 
- будні дні:    з 7.30 до 11.00 (натщесердце)
- вихідні дні: з 8.00 до 11.00 (натщесердце)

Слина:

  • - Провести триразове полоскання порожнини рота фізіологічним розчином.
  • - Забрати слину слід в одноразові сухі стерильні пробірки об’ємом 2 мл в кількості не менше 1,0 мл.
  • - Доставити матеріал у лабораторію.


Сеча:

  • - Якщо відбір проби здійснює медичний працівник, він повинен вимити руки з милом та висушити їх. Якщо пробу збирає сам пацієнт, його слід детально ознайомити з процедурою підготовки до відбору сечі з урахуванням нижчевикладеної інформації та попередити про наслідки у випадку порушення правил:
  • - Старанно промити область заднього проходу теплою водою з милом;
  • промити зовнішні статеві органи теплою водою з милом, з особливою ретельністю обробляючи отвір сечовипускального - Каналу в чоловіків та передвір’я піхви у жінок (для уникнення додаткової контамінації мікробами);
  • - Сполоснути статеві органи теплою кип'яченою водою і висушити стерильною марлевою серветкою.
  • - Жінкам бажано закладати тампон у піхву перед відбором матеріалу для попередження контамінації сечі виділеннями з піхви.

Після виконання необхідних правил підготовки до відбору сечі можна здійснювати безпосередньо відбір проби сечі:

  • - Чоловікам слід повністю відтягнути складку шкіри та вивільнити зовнішній отвір сечовипускального каналу; жінкам необхідно розсунути статеві губи;
  • - Зібрати у контейнер першу вранішню порцію сечі в кількості 15-25 мл у спеціальний сухий стерильний контейнер об’ємом 50-60 мл.
  • - Доставити матеріал у лабораторію.

НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ:

  • - Збирати сечу з постільної білизни або з сечоприймача.
  • - Використовувати добову пробу сечі.

Слина:
- Провести триразове полоскання порожнини рота фізіологічним розчином.
- Забрати слину слід в одноразові сухі стерильні пробірки об’ємом 2 мл в кількості не менше 1,0 мл.
- Доставити матеріал у лабораторію.

Сеча:
- Якщо відбір проби здійснює медичний працівник, він повинен вимити руки з милом та висушити їх. Якщо пробу збирає сам пацієнт, його слід детально ознайомити з процедурою підготовки до відбору сечі з урахуванням нижчевикладеної інформації та попередити про наслідки у випадку порушення правил:
- Старанно промити область заднього проходу теплою водою з милом;
промити зовнішні статеві органи теплою водою з милом, з особливою ретельністю обробляючи отвір сечовипускального - Каналу в чоловіків та передвір’я піхви у жінок (для уникнення додаткової контамінації мікробами);
- Сполоснути статеві органи теплою кип'яченою водою і висушити стерильною марлевою серветкою.
- Жінкам бажано закладати тампон у піхву перед відбором матеріалу для попередження контамінації сечі виділеннями з піхви.

Після виконання необхідних правил підготовки до відбору сечі можна здійснювати безпосередньо відбір проби сечі:
- Чоловікам слід повністю відтягнути складку шкіри та вивільнити зовнішній отвір сечовипускального каналу; жінкам необхідно розсунути статеві губи;
- Зібрати у контейнер першу вранішню порцію сечі в кількості 15-25 мл у спеціальний сухий стерильний контейнер об’ємом 50-60 мл.
- Доставити матеріал у лабораторію.

НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ:

- Збирати сечу з постільної білизни або з сечоприймача.
- Використовувати добову пробу сечі.

Властивості
Термін виконання, робочих днів 2 доби