Перелік лабораторних досліджень
Перелік лабораторних досліджень

Копрограма + виявлення прихованої крові

Артикул: 1287
150 грн

КОПРОГРАМА (В Т.Ч. ВИЯВЛЕННЯ ПРИХОВАНОЇ КРОВІ)+ЯЙЦЯ ГЕЛЬМІНТІВ

Короткий опис: Копрограма – дослідження калу, яке дозволяє діагностувати порушення функцій шлунку, підшлункової залози, печінки, наявність прискореного проходження їжі через шлунок і кишечник, порушення всмоктування у дванадцятипалій і тонкій кишці, запальні процеси в шлунково-кишковому тракті, а також виразковий, алергічний, спастичний коліт.

Синоніми: Koprogramma, Stool, occult bleeding blood.

Тип біоматеріалу: Кал

Метод: Макроскопія, мікроскопія, реакція Грегерсена

 


КОПРОГРАМА (В Т.Ч. ВИЯВЛЕННЯ ПРИХОВАНОЇ КРОВІ)+ЯЙЦЯ ГЕЛЬМІНІВ

Загальна інформація про дослідження:

Кал, випорожнення, або фекалії (лат. faeces) – вміст нижніх відділів товстої кишки, що виводяться з організму при дефекації. Кал – кінцевий продукт травлення, утворюється в результаті складних біохімічних процесів у шлунково-кишковому тракті.
Кал складається з 75% води і 25% твердих речовин. Сухий залишок твердої фракції сильно варіює і складається з залишків (волокон) неперевареної целюлози. Волокна дуже гігроскопічні і саме вони утримують воду в складі калу, ось чому при дієті з низьким вмістом білка утворюється м'яка, великого об’єму калова маса, а при дієті з високим вмістом білка і дефіциті волокон (клітковини) формуються запори. 30% від сухої маси калу припадає на бактерії кишкової мікрофлори, 15% – на неорганічні речовини (кальцій і фосфати), 5% – жири та їх похідні. Є також невелика кількість десквомованих (злущених) клітин слизової оболонки кишечника, слизу і травних ферментів.
Таким чином, значна частина маси калу нехарчового походження і фекалії утворюється навіть під час посту.
Маса калу істотно залежить від характеру харчування, і, зокрема, від вмісту в ньому волокон. При звичайній дієті нормальне значення маси калу, що виділяється в дорослих, складає 150-300 г за 24 години. Більш високі значення можуть бути при вегетаріанській дієті.
Склад калу також у значній мірі непостійний навіть у межах норми. Багато в чому він залежить від харчування і вживання рідини. Ще більшою мірою склад калу варіює при різних захворюваннях. Кількість тих чи інших компонентів калу змінюється при патології або порушеннях функції органів травлення, хоча відхилення в роботі інших систем організму також можуть суттєво впливати на діяльність шлунково-кишкового тракту, а значить, і на склад калу. Характер змін при різних видах захворювань надзвичайно різноманітний. Можна виділити наступні групи порушень складу фекалій:
- зміна кількості компонентів, які в нормі містяться в калі,
- нерозщеплені та/або незасвоєні залишки їжі,
- біологічні елементи і речовини, які виділяються з організму в просвіт кишечника,
- різні речовини, які утворюються в просвіті кишечника продуктів обміну речовин, тканин і клітин тіла,
- мікроорганізми,
- сторонні включення біологічного та іншого походження.
Копрограма допомагає встановити стан травного процесу, а також таке дослідження здатне виявити захворювання кишечника, зумовлені наявністю різних паразитів (лямбліози, гельмінтози тощо). Дослідження випорожнень здатне відобразити можливі порушення всмоктування, що утворюються в тонкій і дванадцятипалій кишці, також допомагає виявити наявний у шлунково-кишковому тракті запальний процес і коліт алергічного, виразкового і спастичного характеру.

Макроскопічне дослідження
Форма:
Форма калу в значній мірі визначається його консистенцією. Нормальний кал має ковбасоподібну форму і м'яку консистенцію. При запорах кал щільний, при спастичному коліті він має форму грудочок ("овечий кал"). Стрічкоподібна форма випорожнень може бути при наявності пухлини в прямій кишці або спазмі сфінктера.
Консистенція:
Консистенція калу залежить від вмісту води, жиру і клітковини. При рясному вмісті жиру консистенція стає мазеподібною. При проносах кал рідкий, в ньому проглядаються частки неперетравленої їжі з різними домішками: при холері домішки мають вигляд рисового відвару з пластівцями слизу, при черевному тифі – вигляд горохового супу.
Колір калових мас:
Колір калу залежить від наявності в ньому жовчних пігментів. Якщо жовч у кишечник не потрапляє, кал набуває сірого кольору. Забарвлення залежить також від вживаних продуктів: при вживанні великої кількості молочної їжі кал має світло-жовтий колір, при вживанні м’яса та м'ясних продуктів – темний, зелені овочі надають калу зеленуватий відтінок, чорниця й чорна смородина – коричневий, печінка і кров’яна ковбаса – чорний колір.
Запах:
Запах калу залежить в основному від присутності в ньому речовин, що утворюються при гнитті білків. При вживанні переважно рослинної їжі в кишечнику переважають бродильні процеси, і кал має кислуватий запах, при вживанні молочної їжі він майже не має запаху, при розпаді пухлин товстої кишки кал має різкий гнильний запах.
Реакція рН:
У здорової людини зі звичайним харчуванням фекалії мають нейтральну або слаболужну реакцію (рН 6,87-7,64). Зміна рН калу:
- кисла реакція (рН 5,49-6,79) виникає при порушенні всмоктування жирних кислот у тонкій кишці;
- різко-кисла реакція (рН менше 5,49) буває при надмірній активності бродильної мікрофлори або непереносимості лактози;
- лужна реакція (рН 7,72-8,53) має місце при гнитті білків (рясне вживання м’яса);
- різколужна реакція (рН більше 8,55) говорить про гнильну диспепсію.
Наявність слизу:
Слиз, що розташовується грудочками або тяжами на поверхні калу, свідчить про запальні зміни товстої кишки. Для виразкового коліту і дизентерії характерно виділення слизу, забарвленого кров'ю. При гемороїдальних кровотечах незмінена кров помітна на поверхні калу.
Реакція на приховану кров:
З’являється при виразках дванадцятипалої кишки і шлунку, ускладнених кровотечею. Гельмінти також можуть порушувати цілісність кишечника. Незмінені червоні клітини крові зустрічаються при кровотечах з товстого кишечника. Змінена кров потрапляє в калові маси з верхніх відділів ШКТ.
Прихованою називають кров, яку не видно людським оком (макроскопічно) і під мікроскопом. У нормі реакція може бути позитивною при вживанні м’яса, риби, кров’яної ковбаси, препаратів заліза, енергійного чищенні зубів, попаданні в кал менструальної крові.
Патології, що викликають появу крові в фекаліях:
- хвороба ясен (гінгівіти, пародонтози);
- виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки;
- заковтування крові з верхніх дихальних шляхів (носові кровотечі);
- кровотечі з пухлин;
- варикозне розширення вен стравоходу і прямої кишки;
- синдром Меллорі-Вейса;
- глистні інвазії;
- туберкульоз кишечника;
- дизентерія;
- коліти;
- геморагічні васкуліти;
- синдром Стівенса-Джонса;
- геморой;
- поліпоз кишечника;
- черевний тиф.
Стеркобілін:
Пігмент надає випорожненням коричневе забарвлення. Норма утворення речовини – 75-350 мг на добу. При гемолітичних анеміях рівень стеркобіліну підвищується. Кількість пігменту знижується через закупорювання каменями жовчних проток. Щоб встановити точний діагноз, обстежують жовчний міхур.
Білірубін:
Речовина потрапляє в кал у результаті прискореного проходження їжі, при якому вона не встигає перетворитися в стеркобілін. Може виявлятися при дисбактеріозі, гострих гастроентеритах.

Мікроскопічне дослідження.
Сполучна тканина:
Це залишки їжі тваринного походження. Сполучної тканини в нормі не повинно бути. Волокна в калі спостерігаються при зниженій кислотності шлункового соку, недостатньому виділенні соляної кислоти або нестачі ферментів, що беруть участь у розщепленні м’ясної їжі. Причиною виявлення сполучної тканини можуть бути анацидний гастрит, панкреатит.
М’язові волокна:
У нормі в калі повинні бути лише змінені волокна. При захворюваннях підшлункової залози виявляються незмінені волокна. Через знижене утворення травного соку м’ясна їжа погано перетравлюється. Волокна в калі можуть вказувати на панкреатит.
Нейтральний жир:
Підвищений вміст спостерігається при недостатньому виробленні жовчі і всмоктуванні в кишечнику. При зниженні синтезу ліпази (травного ферменту) відбувається неповне засвоєння жирів.
Жирні кислоти:
Причина появи – зниження активності травного ферменту, недостатнє надходження жовчі, прискорене просування хімусу.
Мила:
Значне перевищення вказує на недостатність травлення в тонкій кишці і шлунку. Зустрічаються при панкреатиті, жовчнокам’яній хворобі.
Клітковина неперетравлена:
Неперетравлені волокна (шкірка овочів і фруктів, оболонка зерен) сприяють пересуванню їжі і виведенню незасвоєних поживних речовин, холестерину, токсинів. Вміст нерозчинної клітковини залежить від характеру харчування.
Клітковина перетравлена:
Перетравлені волокна (пектин, полісахариди) не повинні бути присутніми в калі. Вони спостерігаються при недостатньому надходженні соляної кислоти.
Крохмальні зерна:
Крохмаль виявляється у вигляді позаклітинних і внутрішньоклітинних зерен при прискореному пересуванні харчових мас. Така картина характерна для синдрому мальабсорбції і хронічного панкреатиту.
Йодофільні бактерії:
Свідчать про порушення мікрофлори кишечника. Патогенні бактерії зустрічаються при недостатності травлення.
Слиз:
Виробляється клітинами слизової оболонки для захисту стінок кишечника і шлунку від подразнюючих речовин. Велика кількість слизу виробляється для захисту від патогенних організмів, при порушенні всмоктування, непереносимості лактози. Підвищене продукування спостерігається при коліті, дизентерії, сальмонельозі.
Лейкоцити:
У здорової людини клітинних елементів крові в калі не повинно бути. Вони виявляються при захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту запального характеру.

Зверніть увагу! 

Результат аналізу може бути неточним, якщо в кал потрапляють виділення з піхви або уретри.

Еритроцити:
Виявляються при виразкових ураженнях товстої кишки, тріщинах заднього проходу, геморою. При більш високому розташуванні зон уражень еритроцити встигають руйнуватися, і питання про наявність у калі крові вирішується за допомогою хімічної реакції.
Епітелій:
Клітини плаского епітелію іноді потрапляють у кал з анального отвору при проходженні щільних калових мас. Плаский епітелій називається так через зовнішній вигляд клітин: вони пласкі і розміщені одна над одною, як гора тарілок. Клітини плаского епітелію дуже міцні, тому плаский епітелій характерний для частин організму, які схильні до механічного впливу.
Дріжджоподібні гриби:
Дріжджові гриби є умовно-патогенними, тобто в здоровому організмі вони допомагають процесу травлення і підтримують імунну систему, але при надмірному розмноженні негативно впливають на здоров’я.
Причинами патологічного зростання колонії дріжджових грибків у кишечнику можуть бути:
- хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту;
- алергія та аутоімунні хвороби;
- ендокринні порушення;
- неконтрольований прийом антибіотиків;
- неправильне харчування;
- несприятлива екологічна обстановка.
Яйця гельмінтів:
Нерідко гельмінтози протікають без виражених проявів. Однак глисти виділяють отруйні речовини, які завдають шкоди організму людини. Також організм страждає він і від механічних пошкоджень різних органів і тканин у тих місцях, де паразитують гельмінти. У випадках міграцій личинок може порушитися природний рух крові і лімфи, розвинутися непрохідність бронхів або кишечника. Наприклад, аскариди і волосоголови можуть бути причиною алергічної висипки. Збудники трихоцефальозу різко знижують відсоток соляної кислоти у складі шлункового соку. Через це значно зменшуються його антисептичні властивості, порушується травний процес, з'являється схильність до отруєнь, які дуже нагадують харчові. Особливо гельмінтози небезпечні для дітей.
Найпростіші:
Виявлення в калі найпростіших (амеб, лямблій), які не містяться в калі здорової людини.
Кристали:
В нормі в калових масах дорослої людини відсутні, а у грудних дітей відзначається невелика їх кількість. Кристали здатні накопичуватися в калі при деяких порушеннях процесів травлення, що протікають в шлунку.
Детрит:
Детрит у калі свідчить про хороше перетравлення їжі. Але якщо в калі багато детриту і при цьому присутні слиз і лейкоцити, це свідчить про запальний процес у кишечнику.

Важливо!

Інтерпретацію лабораторних результатів здійснює тільки лікар!

Пам`ятайте, лікування безпосередньо залежить від правильного діагнозу!

Не займайтеся самолікуванням — звертайтеся до лікаря!

Референтні значення: 

Макроскопічне дослідження

Форма

оформлений

Консистенція

щільний

Колір калових мас

коричневий

Запах

каловий, нерізкий

Реакція рН

слаболужна (6.5-7.5)

Наявність слизу

не виявлено

Реакція на приховану кров

негативна

Стеркобілін

позитивний

Білірубін

негативний

Мікроскопічне дослідження

Сполучна тканина

відсутня

М’язові волокна неперетравлені

відсутні

М’язові волокна перетравлені

відсутні

М’язові волокна частково перетравлені

відсутні

Нейтральний жир

відсутній. У дітей віком до 1 місяця - в невеликій кількості

Жирні кислоти

відсутні, в незначній кількості

Мила

відсутні, в незначній кількості

Клітковина неперетравлена

відсутня, в незначній кількості, або помірній

Клітковина перетравлена

відсутня

Крохмальні зерна позаклітинно

відсутні

Крохмальні зерна внутрішньоклітинно

відсутні

Йодофільні бактерії

відсутні

Слиз

відсутній

Лейкоцити

відсуні, поодинокі

Еритроцити

відсутні

Епітелій

відсутній, поодинокі клітини

Дріжджоподібний грибок

відсутній

Яйця гельмінтів

відсутні

Найпростіші

відсутні

Кристали

відсутні

Детрит

У помірній кількості. У дітей до 1 року - в значній кількості

 

Термін виконання: 24 год* (Терміновий строк виконання 4 години)

Час прийому матеріалу

Забірний пункт метро Житомирська, пр-т Перемоги, 119-121 корпус 5:

- будні дні:    з 7.30 до 11.00 
- субота: з 8.00 до 11.00

Інші забірні пункти:

- будні дні:    з 7.30 до 11.00
- субота: з 8.00 до 11.00

Перед відбором калу необхідно виконати гігієнічні процедури:
- старанно промити область заднього проходу теплою водою з милом;
- промити зовнішні статеві органи теплою водою з милом та висушити серветкою;
- за 3 дні до здачі аналізу виключити з раціону харчування м'ясо, печінку, рибу, зелень, овочі, томати, та інші продукти, що містять залізо;
- припинити прийом лікарських засобів (залізовмісних, аскорбінової кислоти, аспірину та ін.)

НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ:

- Здавати кал раніше ніж через 2 дні після проведення інструментальних досліджень шлунково-кишкового тракту та медичних процедур (колоноскопії, ректороманоскопії, очищення кишечника за допомогою клізм).
- Використання ректальних свічок на жировій основі.
- Прийом лікарських препаратів, особливо проносних, активованого вугілля, препаратів заліза, міді, вісмуту мінімум за 2 дні до аналізу.
- Відбір калу при кровотечі з гемороїдальних вузлів, гематурії або після надмірного натужування, а також у жінок під час менструації.

Рекомендована ємність для відбору зразка: Контейнер з лопаткою для відбору калу об’ємом 25 мл
Відібрати мінімум 5 г, але заповнити контейнер не більше ніж на 1/3.

 

 

Після виконання необхідних правил підготовки до відбору калу можна здійснювати безпосередньо відбір проби:
- Збирати кал бажано зранку. Якщо це неможливо, можна підготувати пробу заздалегідь, але не більше ніж за 8 годин перед транспортуванням у лабораторію.
- Перед збором калу необхідно помочитися.
- Взяти пробу з різних місць разової порції калу за допомогою ложки-лопатки, вмонтованої в кришку контейнеру, в суху, чисту ємність (не обов’язково стерильну, але чисту) та доставити в лабораторію.

НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ:

- Відбір проб калу в жінок під час менструації (2 дні до та після);
- Потрапляння в зразок калу сечі чи води.

ЧАС та УМОВИ транспортування зразка в лабораторію:

Доставити матеріал протягом 1-3 годин при кімнатній температурі. Якщо дефекація відбулася ввечері, кал можна зберігати в холодильнику при температурі +2-+8 оС.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Кімнатну температуру влітку може забезпечити холодоелемент, а взимку – грілка

Властивості
Термін виконання, робочих днів 1 доба