Перелік лабораторних досліджень
Перелік лабораторних досліджень

Пакетне дослідження «ТОРЧ-панель G» (Цитомегаловірус, антитіла IgG; Токсоплазма, антитіла IgG; Краснуха, антитіла IgG; Вірус простого герпесу 1/2 типів, антитіла IgG)

Артикул: 1704
520 грн

Пакетне дослідження "ТОРЧ-панель G", яке включає такі аналізи:

1. АНТИТІЛА КЛАСУ IGG ДО ЦИТОМЕГАЛОВІРУСУ
2. АНТИТІЛА КЛАСУ IGG ДО TOXOPLASMA GONDII 
3. АНТИТІЛА КЛАСУ IGG ДО ВІРУСУ КРАСНУХИ
4. АНТИТІЛА IGG ДО ВІРУСУ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ 1
5. АНТИТІЛА IGG ДО ВІРУСУ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ 2

Тип біоматеріалу: Венозна кров 

Метод: Імуноферментний аналіз


Аналіз крові на TORCH-комплекс зазвичай входить в комплексне обстеження при вагітності і дозволяє виявити чотири захворювання, що викликають внутрішньоутробне інфікування плода:

  1. токсоплазмоз,
  2. краснуху,
  3. цитомегаловірус і
  4. герпес.

Небезпека інфекцій TORCH-комплексу в тому, що при первинному зараженні під час вагітності вони можуть викликати внутрішньоутробне інфікування плода з ураженням систем і органів, підвищуючи ризик викидня, мертвонародження, вроджених вад і пороків розвитку.

Антитіла класу G виробляються на антигени при гострій, підгострій, хронічній та латентній формах захворювання після закінчення 3 - 4 тижнів з моменту інфікування. Антитіла класу G зазвичай зберігаються довічно (десятки років). Вони виконують захисну функцію і запобігають в переважній більшості випадків повторне інфікування. Специфічні IgM свідчасть частіше про гостру фазу захворювання.
При обстеженні вагітних жінок первинна інфекція визначається по збільшенню титрів специфічних антитіл в 3 і більше разів. Виявлення в крові вагітної специфічних IgM і наростання титрів IgG підтверджує первинне зараження. Такі вагітні, незалежно від наявності або відсутності клінічних проявів, підлягають терміновому лікування з метою профілактики зараження плода. Важливо також знати, що специфічні IgG, на відміну від IgM, можуть передаватися плоду від матері, забезпечуючи частину первинного імунітету новонародженого.


Захворювання, що викликаються вірусами родини Herpesviridae називаються герпесвірусними інфекціями. Вони характеризуються ураженням шкіри та слизових оболонок, нервової системи, очей, внутрішніх органів, сечостатевої системи. Після зараження віруси зберігаються (персистують) в організмі людини пожиттєво у вигляді латентної інфекції, але в разі порушення захисної функції імунної системи можуть реактивуватися, викликаючи клінічно виражені форми захворювання та формуючи вторинну імунологічну недостатність.
Всі герпесвіруси є ДНК-вмісними, вони схожі за морфологією, способом репродукції в інфікованих клітинах, а також здатністю викликати латентну, гостру та хронічну інфекції у людини. Родина герпесвірусів поділяють на 3 підродини: - α, β та γ.
α-герпесвіруси характеризуються коротким циклом репродукції з цитопатичним ефектом в інфікованих клітинах. Вони зазвичай персистують у центральній нервовій системі (в сенсорних гангліях), підтримуючи латентну інфекцію, що періодично загострюється.
β-герпесвіруси відрізняються менш вираженою цитопатичною дією на клітини, довшим циклом реплікації. Вони викликають маніфестну та латентну інфекції в слинних залозах, нирках та інших органах, можуть бути причиною генералізованих уражень новонароджених дітей та імунокомпроментованих осіб.
γ-герпесвіруси характеризуються тропізмом до В- та Т-лімфоцитів, але репродукуються переважно в В-клітинах. В останніх вони здатні довго персистувати. Ці віруси часто є причинами тяжких, смертельних форм лімфом та лейкемій, що можуть бути спровоковані різними додатковими факторами (екзогенними, генетичними тощо).
Джерелом герпесвірусної інфекції є вірусоносії, хворі на маніфестну чи латентну форму захворювання.
Існує декілька механізмів передачі герпесвірусних інфекцій:
- повітряно-крапельний (реалізується повітряно-крапельним чи повітряно-пиловим шляхом);
- оральний (реалізується контактно-побутовим шляхом через забруднені вірусом предмети (дверні ручки, іграшки, рушники тощо));
- контактний (реалізується статевим шляхом);
- гемоконтактний (при переливанні крові, трансплантації органів);
- вертикальний механізм (реалізується трансплацентарним шляхом під час пологів або при грудному вигодовуванні)

Підродина

Назва вірусу

Тип інфікованих клітин

Основні захворювання, що асоціюються з даним типом вірусу

Літична інфекція

Латентна інфекція

α-герпесвіруси (Alphaherpesvirinae)

Вірус простого герпесу
1 типу

H. simplex virus type 1 (HSV1)

Епітеліальні клітини

Нейрони

Лабіальний герпес
Герпес шкіри та слизових оболонок
Генітальний герпес
Офтальмогерпес
Герпетичні енцефаліти
Пневмоніти

Вірус простого герпесу
2 типу

H. simplex virus type 2 (HSV1)

Епітеліальні клітини

Нейрони

Генітальний герпес
Неонатальний герпес

Вірус вітряної віспи
Varicella-zoster virus type 3 (VZV)

Епітеліальні клітини

Нейрони

Вітряна віспа
Оперізуючий герпес

β-герпесвіруси (Betaherpesvirinae)

Цитомегаловірус
Cytomegalovirus (CMV)

Макрофаги
Лімфоцити
Епітеліальні клітини

Макрофаги
Лімфоцити
Епітеліальні клітини

Вроджені ураження ЦНС
Ретинопатія
Пневмоніт
Гепатит
Сіалоаденіт

Вірус герпесу людини
6 типу

Human herpesvirus type 6 (HHV6)

CD4+ Т-лімфоцити

Моноцити, макрофаги

Раптова екзантема

Вірус герпесу людини
7 типу

Human herpesvirus type 7 (HHV7)

Т-лімфоцити

Т-лімфоцити

Синдром хронічної втоми

γ-герпесвіруси (Gammaherpesvirinae)

Вірус Епштейна- Барра
Epsteina—Barr virus type 4 (EBV)

В-лімфоцити
Епітеліальні клітини

В-лімфоцити
 

Інфекційний мононуклеоз
Назофарингеальна карцинома
Лімфома Беркіта
Волосяна лейкоплакія

Вірус герпесу людини
8 типу

Human herpesvirus type 8 (HHV8)

Лімфоцити
Плазмоцитоїдні дендритні клітини

Лімфоцити
Плазмоцитоїдні дендритні клітини

Саркома Капоши
Лімфопроліферативні захворювання


Діагностика герпесвірусних інфекцій полягає як у детекції ДНК (ПЛР) чи антигенів збудника (РІФ), так і у виявленні специфічних антитіл класів IgM, IgG, IgА та індексу авідності. Виявлення IgМ та IgА свідчить про первинну інфекцію або реактивацію. Наявність антитіл класу IgG є показником постінфекційного або поствакцинального імунітету (вітряна віспа). За відсутності IgМ та виявленні IgG рекомендовано повторне дослідження через 7-14 днів. Про активну інфекцію свідчитиме зростання рівня IgG мінімум у 4 рази.

Також доцільним є визначення авідності антитіл класу IgG для встановлення термінів інфікування. Одночасне виявлення ДНК у матеріалі хворого має велике діагностичне значення та дозволяє коректно інтерпретувати результати, підтвердити або спростувати факт інфікування. 

Важливо!

Інтерпретацію лабораторних результатів здійснює тільки лікар!

Пам`ятайте, лікування безпосередньо залежить від правильного діагнозу!
Не займайтеся самолікуванням — звертайтеся до лікаря!

Властивості
Термін виконання, робочих днів 4 доби