Перелік лабораторних досліджень
Перелік лабораторних досліджень

Класичний бактеріологічний метод

Деталізований опис класичного бактеріологічного методу

Бактеріологічний (культуральний) метод дослідження полягає у виявленні патогенних мікроорганізмів та визначенні їх чутливості до антибіотиків. Процес виявлення мікроорганізмів складається із декількох етапів:

  1. Посів матеріалу на поживні середовища
  2. Отримання чистих культур мікроорганізмів
  3. Ідентифікація мікроорганізмів
  4. Визначення чутливості до антибіотиків, антимікотиків

    Перший та другий етапи бактеріологічного дослідження однакові і для класичного, і для автоматичного бактеріологічного методів.

Перший етап.

Біологічний матеріал висівають на поживні середовища. Для кожного виду біологічного матеріалу використовується певний набір поживних середовищ. Це пов’язано із тим, що у різних видах біологічного матеріалу знаходяться різні види мікроорганізмів і необхідно щоб виросли максимально всі. Використовуються поживні середовища загального призначення – на них росте переважна більшість мікроорганізмів – кров’яний агар, шоколадний агар; диференційні середовища – дозволяють відрізняти різні види мікроорганізмів – середовище Ендо для ентеробактерій, селективні середовища – ростуть тільки окремі види бактерій – ентерококагар для виявлення ентерококів, манітол-сольовий агар для виявлення стафілококів.

Посів роблять таким чином щоб отримати окремі ізольовані колонії.

Посіви поміщають у термостат, як правило, на 24 год при 370С. Деякі посіви інкубують при 280С, а деякі протягом 48 год. Посіви для виявлення грибів роду Candida  до 5 діб, міцеліальних грибів – до 30 діб.

Другий етап.

Переглядають посіви на поживних середовищах. За зовнішнім видом колоній (розмір, колір, форма), певними швидкими тестами та мікроскопією визначають можливий вид мікроорганізмів та його значення у конкретному випадку. Обрані колоній відсівають на універсальні поживні середовища для накопичення чистої культури мікроорганізмів. У випадку росту колоній тільки одного виду можливо проводити ідентифікацію та визначення чутливості без етапу накопичення чистої культури.

Третій етап.

В залежності виду мікроорганізму проводять його ідентифікацію (визначення біохімічних та антигенних властивостей) за допомого фіксованого набору субстратів та сироваток. Субстратами є вуглеводи, амінокислоти та інші складні сполуки. За результатами встановлюють рід та вид мікроорганізму.

Для встановлення виду деяких мікроорганізмів може знадобитись серологічна ідентифікація.

Всі середовища для ідентифікації та визначення чутливості до антибіотиків готуються та стерилізуються окремо. Така процедура дуже трудоємка, тобто потребує багато ручної праці та часу, додаткового обладнання. Таким чином у даного методу низький рівень стандартизації.

Для ідентифікації деяких вибагливих клінічно значущих видів мікроорганізмів необхідні складні та дорогі субстрати, які у рутинній практиці важко готувати та використовувати. Із-за цього спектр мікроорганізмів, які можна було б ідентифікувати, звужується у порівнянні із можливостями автоматичного аналізатору.

Четвертий етап.

Визначення чутливості до антибіотиків проводиться із урахуванням результатів ідентифікації та виду біологічного матеріалу.

При використанні класичного бактеріологічного методу, визначення чутливості до антибіотиків відбувається диско-дифузійним методом. Цей метод базується на вивченні зон затримки росту мікроорганізму навколо паперового диску, який просочений антибіотиком. В залежності від зон затримки росту визначають стійкі, помірно-стійкі та чутливі штами мікроорганізмів до того чи іншого антибіотика. Даний метод є найпоширенішим для вивчення чутливості, а також дешевим і простим у виконанні. Однак він також погано піддається стандартизації, оскільки потребує багато ручної праці.

Крім того, згідно із рекомендаціями міжнародних організацій, які займаються удосконаленням існуючих методик та розробкою нових (EUCAST – Європейський комітет із визначення чутливості до антибіотиків, CLSI – Інститу із клінічних лабораторних стандартів), чутливість до деяких антибіотиків НЕ МОЖНА визначати диско-дифузійним методом, оскільки не визначені критерії оцінки отриманих результатів.

Це стосується:

  1. Колістин - кишкова паличка, клебсієла та інші ентробактерії, синьогнійна паличка, ацинетобактер
  2. Бета-лактами (пеніциліни, цефалоспорини, карбапенеми), глікопептиди (ванкоміцин, тейкопланін), даптоміцин, фосфоміцин – стафілококи
  3. Даптоміцин – стрептококи груп А, В, С та G,
  4. Меропенем – пневмококи при менінгітах
  5. Бета-лактами (пеніциліни, цефалоспорини, карбапенеми) – пневмококи

Крім того існують мікроорганізми, чутливість яких до антибіотиків взагалі не можна визначати диско-дифузійним методом: Neisseria gonorrhoea, Neisseria meningitidis, всі анаеробні мікроорганізми, Helicobacter pylori, Candida spp., Aspergilus spp. та інші міцеліальні гриби.

В теперішній час проведення мікробіологічних досліджень є важливою і актуальною діяльністю в біології та медицині, тому що вони дозволяють з високим ступенем точності та достовірності підтвердити або спростувати факт присутності в організмі людини збудників інфекційних захворювань. Класичний бактеріологічний метод дослідження вирішує задачі виділення чистої культури збудника з його подальшою ідентифікацією. Завдяки мікробіологічним методам дослідження можна встановити збудників тих чи інших інфекційних захворювань і підібрати раціональне лікування цього захворювання.

Детальніше про переваги мікробіологічний досліджень проведені в медичній лабораторії  "Інститут мікробіологічних досліджень", а також правилах, які потрібно знати при лікуванні  читайте в матеріалі тут

Інформацію про автоматичний мікробіологічний метод читайте тут

Переваги автоматичного методу

  1. Швидкість отримання результату. Результат наших досліджень є максимально швидким. Вже на 3 добу Ви отримуєте назву мікроорганізму, що був виявлений у  досліджуваному зразку, а також його чутливість до антибіотиків. 
    (!) Термін досліджень в автоматичному методі подовжений до 5 діб за рахунок тривалого росту грибів роду Candida.
  2. Точність.  Автоматичний аналізатор дає можливість швидко і надзвичайно точно визначити який саме з 400 мікроорганізмів є в біоматеріалі.
  3. Великий спектр антибіотиків до яких визначається чутливість  дозволяє лікарю призначити найбільш раціональну антибіотикотерапію з урахуванням характеру захворювання та особливостей пацієнта. До того ж визначення чутливості таким методом є максимально швидким та точним у порівнянні з класичним.

    Важливо! В результаті мікробіологічного дослідження проведеного автоматичним методом антибіотикочутливість видається з показником МІК* (Мінімальна  інгібуюча концентрація)
  Відгуків: 0
Ваше Ім’я:


Ваш відгук: Увага: HTML не підтримується! Використовуйте звичайний текст.

Оцінка: Погано           Добре

Введіть код, вказаний на зображенні: